Ця форма призначена для перегляду змін, які ви внесли відносно індексу (область проміжного зберігання для наступного коміту). Іншими словами, відмінності — це те, що ви могли б сказати Git додати до індексу, але досі цього не зробили. Ви можете додати ці зміни до stage, використовуючи git-add[1].

Ця форма призначена для порівняння двох заданих шляхів у файловій системі. Ви можете пропустити опцію --no-index, якщо ви виконуєте команду в робочому дереві, контрольованому Git, і принаймні один зі шляхів вказує за межі робочого дерева, або якщо ви виконуєте команду за межами робочого дерева, контрольованого Git. Ця форма передбачає --exit-code. Якщо обидва шляхи вказують на теки, можна надати додаткові специфікації шляхів. Вони обмежать файли, що входять до diff. Усі такі специфікації шляхів мають бути відносними, оскільки вони застосовуються до обох сторін diff.

Ця форма призначена для перегляду змін, які ви проіндексували для наступного коміту відносно вказаного <commit>. Зазвичай вам потрібно порівняти їх з останнім комітом, тому, якщо ви не вкажете <commit>, зазвичай використовується значення HEAD. Якщо HEAD не існує (наприклад, ненароджені гілки) і <commit> не вказано, буде показано всі проіндексовані зміни. --staged є синонімом --cached.

Ця форма призначена для перегляду змін у вашому робочому дереві відносно вказаного <commit>. Ви можете використовувати HEAD для порівняння його з останнім комітом або назву гілки для порівняння з вершиною іншої гілки.

Використовується для перегляду змін між двома довільними <commit>.

Ця форма призначена для перегляду результатів коміту злиття. Перший у списку <commit> має бути самим комітом злиття; решта два або більше комітів повинні бути його батьківськими. Зручними способами створення бажаного набору ревізій є використання суфіксів @ та ^!. Якщо A є комітом злиття, то git diff A A^@, git diff A^! та git show A дають однакові обʼєднані відмінності.

Є синонім попередньої форми (без ..) для перегляду змін між двома довільними <commit>. Якщо <commit> з одного боку пропустити, це матиме той самий ефект, що й використання HEAD замість цього.

Ця форма призначена для перегляду змін у гілці, що містить <commit> і аж до другого <commit>, починаючи зі спільного предка обох <commit>. git diff A...B еквівалентно git diff $(git merge-base A B) B. Ви можете пропустити будь-який з <commit>, що матиме той самий ефект, що й використання HEAD.

Ця форма призначена для перегляду відмінностей між необробленим вмістом двох blob-обʼєктів.

Створення латки (див. Генерація тексту латки за допомогою -p). Стандартно.

Придушує весь вивід механізму порівняння. Це корисно для команд на кшталт git show, які стандартно показують латку, щоб придушити їхній вивід, або щоб скасувати дію таких опцій, як --patch, --stat, вказаних раніше в командному рядку в аліасі.

Генерувати diff з <n> рядками контексту замість звичайних трьох. Мається на увазі --patch.

Вивід у вказаний файл замість stdout.

Визначає символ, який використовуватиметься для позначення нових, старих або контекстних рядків у згенерованій латці. Зазвичай це відповідно +, - та “ ”.

Створювати diff в форматі raw.

Синонім до -p --raw.

Увімкнути евристику, яка зсуває межі фрагментів diff, щоб зробити латки легшими для читання. Це стандартне значення.

Вимкнути евристику відступів.

Витрачає додатковий час, щоб переконатися, що отримано найменший можливий diff.

Створювати diff використовуючи алгоритм "patience diff".

Створювати diff використовуючи алгоритм "histogram diff".

Створювати diff використовуючи алгоритм "anchored diff".

Вибір алгоритму порівняння. Є наступні варіанти:

Генерує diffstat. Як правило, для частини з іменами файлів використовується стільки місця, скільки потрібно, а решта — для частини з таблицями. Стандартна максимальна ширина дорівнює ширині терміналу або 80 стовпців, якщо підключення до терміналу відсутнє; це значення можна змінити за допомогою параметра <width>. Ширину частини імені файлу можна обмежити, вказавши іншу ширину <name-width> після коми або встановивши diff.statNameWidth=<name-width>. Ширину частини таблиці можна обмежити, використовуючи --stat-graph-width=<graph-width> або встановивши diff.statGraphWidth=<graph-width>. Використання --stat або --stat-graph-width впливає на всі команди, що генерують граф статистики, тоді як встановлення diff.statNameWidth або diff.statGraphWidth не впливає на git format-patch. Вказавши третій параметр <count>, ви можете обмежити вивід першими <count> рядками, за якими слідує ..., якщо їх більше.

Виводити у diffstat стислий звіт про інформацію розширеного заголовка, таку як створення або видалення файлів («new» або «gone», за бажанням із позначкою +l, якщо це символічне посилання), а також зміни прав доступу (+x або -x для додавання чи видалення біта виконуваності відповідно). Ця інформація розміщується між частиною з іменем файлу та частиною з графом. Передбачає використання опції --stat.

Подібно до --stat, але показує кількість доданих та видалених рядків у десятковому форматі та шлях без скорочень, що робить його зручнішим для машинної обробки. Для бінарних файлів виводить два - замість 0 0.

Виводіть лише останній рядок формату --stat, що містить загальну кількість змінених файлів, а також кількість доданих та видалених рядків.

Виводіть розподіл відносної кількості змін для кожної субтеки. Поведінку --dirstat можна налаштувати, передавши список параметрів, розділених комами. Стандартне значення контролюються змінною конфігурації diff.dirstat (див. git-config[1]). Доступні такі параметри:

Синонім до --dirstat=cumulative.

Синонім до --dirstat=files,<param>,....

Виводить стислий підсумок інформації розширеного заголовка, такої як створення, перейменування та зміни режиму.

Синонім до -p --stat.

Якщо вказано параметри --raw, --numstat, --name-only або --name-status, не змінювати імена шляхів і використовувати символи NUL як роздільники полів у вихідних даних.

Показувати лише назву кожного зміненого файлу в дереві пост-образів. Назви файлів часто кодуються в UTF-8. Для отримання додаткової інформації див. обговорення кодування на сторінці довідки git-log[1].

Показувати лише імʼя(імена) та стан кожного зміненого файлу. Дивіться опис опції --diff-filter щодо значення літер стану. Так само як і --name-only, імена файлів часто кодуються в UTF-8.

Визначає, як відображатимуться відмінності в субмодулях. Для --submodule=short використовується формат short. Цей формат показує лише імена комітів на початку та в кінці діапазону. Якщо вказано --submodule або --submodule=log, використовується формат log. Цей формат перелічує коміти в діапазоні, як це робить git-submodule[1] summary. При вказанні --submodule=diff використовується формат diff. Цей формат показує порівняння змін у вмісті субмодуля між діапазоном комітів. Стандартним є diff.submodule або формат short, якщо опція конфігурації не встановлена.

Показує відмінності з кольоровою підсвіткою. --color (тобто без =<when>) те саме, що й --color=always. <when> може бути одним із always, never або auto. Це можна змінити за допомогою параметрів конфігурації color.ui та color.diff.

Вимикає кольорову підсвітку відмінностей. Цей параметр можна використовувати для зміни налаштувань конфігурації. Це те саме, що --color=never.

Переміщені рядки коду забарвлюються по-різному. Це можна змінити за допомогою параметра конфігурації diff.colorMoved. Якщо параметр не вказано, типовим значенням для <режим> є no, а якщо вказано параметр без режиму — zebra. Режим повинен бути одним із таких:

Вимикає виявлення переміщення. Цю опцію можна використовувати для заміни параметрів конфігурації. Вона відповідає параметру --color-moved=no.

Налаштовує, як ігноруються пробіли під час виконання виявлення переміщення для --color-moved. Можна встановити за допомогою параметра конфігурації diff.colorMovedWS. Ці режими можна вказати у вигляді списку, розділеного комами:

Не ігнорувати пробіли під час виявлення переміщення. Можна використовувати для перевизначення налаштувань конфігурації. Це те саме, що --color-moved-ws=no.

Зазвичай слова розділяються пробілами; див. --word-diff-regex нижче. <mode> стандартно має значення plain і має бути одним з:

Використовуйте <regex> для визначення того, що є словом, замість того, щоб вважати послідовності символів, що не є пробілами, словами. Також передбачає використання параметра --word-diff, якщо він ще не був увімкнений.

Еквівалентно --word-diff=color плюс (якщо було вказано регулярний вираз) --word-diff-regex=<regex>.

Вимикає виявлення перейменування, навіть якщо у файлі конфігурації це є стандартним.

Чи використовувати порожні блоби як джерело перейменування.

Попереджає, якщо зміни призводять до появи маркерів конфлікту або помилок пробілів. Те, що вважається помилками пробілів, визначається параметром конфігурації core.whitespace. У стандартному режимі помилками пробілів вважаються пробіли в кінці рядка (включно з рядками, що складаються виключно з пробілів), а також пробіл, за яким одразу йде символ табуляції в межах початкового відступу рядка. У разі виявлення проблем закінчує роботу з ненульовим кодом стану. Несумісно з параметром --exit-code.

Виділяє помилки пробілів у рядках context, old або new різниці. Кілька значень розділяються комами, none скидає попередні значення, default скидає список до new, а all — це скорочення від old,new,context. Якщо цей параметр не вказано, а змінна конфігурації diff.wsErrorHighlight не встановлена, виділяються лише помилки пробілів у рядках new. Помилки пробілів підсвічуються за допомогою color.diff.whitespace.

Замість перших кількох символів, відображати повні назви обʼєктів blob для пре- та пост-образів в рядку "index" під час створення виводу у форматі латки.

Окрім --full-index, виводити бінарний diff, який можна застосувати за допомогою git-apply. Мається на увазі --patch.

Замість повного 40-байтового шістнадцяткового імені об’єкта у вихідних даних формату diff-raw та у заголовках рядків diff-tree показувати найкоротший префікс довжиною не менше <n> шістнадцяткових цифр, який однозначно ідентифікує об’єкт. У форматі виводу diff-patch опція --full-index має вищий пріоритет, тобто якщо вказано --full-index, повні імена блобів будуть показані незалежно від --abbrev. Нестандартну кількість цифр можна вказати за допомогою --abbrev=<n>.

Розбивати повні зміни перезапису на пари видалення та створення. Це служить двом цілям:

Виявлення перейменувань. Якщо вказано <n>, це означає поріг для індексу схожості (тобто частка доданих/видалених даних порівняно з розміром файлу). Наприклад, -M90% означає, що Git повинен розглядати пару «видалення/додавання» як перейменування, якщо більше ніж 90% файлу не змінилося. Без знака % число слід читати як дріб, з десятковою крапкою перед ним. Тобто -M5 стає 0,5, і, отже, дорівнює -M50%. Аналогічно, -M05 дорівнює -M5%. Щоб обмежити виявлення лише точними перейменуваннями, використовуйте -M100%. Стандартно індекс схожості становить 50%.

Виявляти копії, а також перейменування. Див. також --find-copies-harder. Якщо вказано <n>, це має те саме значення, що й -M<n>.

З міркувань продуктивності, типово, опція -C знаходить копії, лише якщо оригінальний файл копії був змінений у тому ж наборі змін. Цей прапорець змушує команду перевіряти незмінені файли як кандидатів на джерело копії. Це дуже ресурсомістка операція для великих проєктів, тому використовуйте її з обережністю. Використання кількох опцій -C має той самий ефект.

Не відображати вихідний текст для видалень, тобто виводити лише заголовок, але не різницю між вихідним текстом та /dev/null. Отримана латка не призначена для застосування за допомогою patch або git apply; вона призначена виключно для тих, хто хоче зосередитися лише на перегляді тексту після внесення змін. Крім того, у виведеній інформації явно бракує даних, щоб застосувати таку латку у зворотному напрямку, навіть вручну, звідси й назва цієї опції.

Параметри -M та -C передбачають виконання деяких попередніх кроків, які дозволяють економічно виявити підмножини випадків перейменування/копіювання, після чого виконується вичерпна резервна перевірка, під час якої всі залишені неспарені місця призначення порівнюються з усіма відповідними джерелами. (Для перейменувань релевантними є лише залишені неспарені джерела; для копіювань — усі оригінальні джерела.) Для N джерел та цілей ця вичерпна перевірка має складність O(N^2). Ця опція запобігає виконанню вичерпної частини виявлення перейменувань/копіювань, якщо кількість залучених файлів-джерел/файлів-цілей перевищує вказану кількість. Стандартне значення — diff.renameLimit. Зверніть увагу, що значення 0 трактується як необмежене.

Вибирати лише файли, які додані (A), скопійовані (C), видалені (D), змінені (M), перейменовані (R), мають змінений тип (наприклад, звичайний файл, символічне посилання, субмодуль тощо) (T), не обʼєднані (U), невідомі (X) або мають розірвану пару (B). Можна використовувати будь-яку комбінацію символів фільтра (навіть жодного). Коли до комбінації додається * (все-або-нічого), усі шляхи вибираються, якщо в порівнянні є файл, який відповідає іншим критеріям; якщо файлів, що відповідають іншим критеріям, немає, нічого не вибирається.

Шукає відмінності, які змінюють кількість входжень зазначеного <рядка> (тобто додавання/видалення) у файлі. Призначено для використання скриптером.

Шукає відмінності, текст виправлення яких містить додані/видалені рядки, що відповідають <regex>.

+    return frotz(nitfol, two->ptr, 1, 0);
...
-    hit = frotz(nitfol, mf2.ptr, 1, 0);

Шукає відмінності, які змінюють кількість входжень зазначеного обʼєкта. Подібно до -S, лише аргумент відрізняється тим, що він не шукає певний рядок, а певний ідентифікатор обʼєкта.

Коли -S або -G знаходить зміну, показати всі зміни в цьому наборі змін, а не лише файли, що містять зміну в <рядку>.

Обробляти <рядок>, переданий -S, як розширений регулярний вираз POSIX для збігу.

Керує порядком, у якому файли відображаються у вихідних даних. Замінює значення конфігураційної змінної diff.orderFile (див. git-config[1]). Щоб скасувати дію diff.orderFile, використовуйте -O/dev/null.

Вилучіть із виводу файли, що йдуть перед файлом із іменем <file> (тобто «пропустити до»), або перемістіть їх у кінець виводу (тобто «перемістити до»). Ці параметри були розроблені переважно для використання з командою git difftool і в інших випадках можуть виявитися не надто корисними.

Поміняти місцями два потоки вхідних даних; тобто показати відмінності між індексом або файлом на диску та вмістом дерева.

Якщо запускати з субтеки проєкту, за допомогою цього параметра можна вказати, щоб виключити зміни поза межами цієї теки та показувати шляхи відносно неї. Якщо ви не перебуваєте в субтеці (наприклад, у «голому» репозиторії), ви можете вказати, щодо якої саме субтеки має бути відносний вивід, передавши <path> як аргумент. --no-relative можна використовувати для скасування як опції конфігурації diff.relative, так і попереднього --relative.

Обробляти всі файли як текст.

Ігнорувати символ повернення каретки в кінці рядка під час порівняння.

Ігнорувати зміни пробілів в кінці рядків.

Ігнорувати зміни кількості пробілів. Ігнорує пробіли в кінці рядка та вважає всі інші послідовності з одного або кількох пробільних символів еквівалентними.

Ігнорувати пробіли під час порівняння рядків. Ігнорує відмінності, навіть якщо один рядок має пробіли, а інший їх не має.

Ігнорувати зміни, рядки яких порожні.

Ігнорувати зміни, усі рядки яких відповідають <регулярному виразу>. Цей параметр можна вказувати більше одного разу.

Показує контекст між фрагментами відмінностей (diff hunks), до вказаної <кількості> рядків, таким чином обʼєднуючи фрагменти, що знаходяться близько один до одного. Стандартно використовується значення diff.interHunkContext або 0, якщо параметр конфігурації не встановлено.

Показувати повну функцію у вигляді контекстних рядків для кожної зміни. Імена функцій визначаються так само як git diff обчислює заголовки фрагментів латок (див. «Визначення власного заголовка фрагмента» у gitattributes[5]).

Зробити так, щоб програма завершувала роботу з кодами, аналогічними до diff(1). Тобто вона завершує роботу з кодом 1, якщо були виявлені відмінності, а код 0 означає відсутність відмінностей.

Вимкнути весь вивід програми. Мається на увазі --exit-code. Вимкнути виконання зовнішніх помічників diff, код виходу яких не є довіреним, тобто їх відповідний параметр конфігурації diff.trustExitCode або diff.<driver>.trustExitCode або змінна середовища GIT_EXTERNAL_DIFF_TRUST_EXIT_CODE має значення false.

Дозволити виконання зовнішнього помічника diff. Якщо ви налаштували зовнішній драйвер diff за допомогою gitattributes[5], вам потрібно використовувати цю опцію разом із git-log[1] та подібними командами.

Заборонити сторонні драйвери diff.

Дозволити (або заборонити) використання зовнішніх фільтрів перетворення тексту під час порівняння бінарних файлів. Див. gitattributes[5] для отримання детальної інформації. Оскільки фільтри textconv зазвичай є одностороннім перетворенням, отриманий diff придатний для використання людиною, але не може бути застосований. З цієї причини фільтри textconv стандартно увімкнено лише для git-diff[1] та git-log[1], але не для git-format-patch[1] або команд diff plumbing.

Ігнорувати зміни в субмодулях під час формування порівняння. Стандартним значенням є all. При використанні none субмодуль вважатиметься зміненим, якщо він містить не відстежувані або змінені файли, або якщо його HEAD відрізняється від коміту, записаного в суперпроєкті; це дозволяє замінити будь-які налаштування параметра ignore у файлах git-config[1] або gitmodules[5]. При використанні untracked субмодулі не вважаються зміненими, якщо вони містять лише не відстежуваний вміст (але вони все одно скануються на наявність зміненого вмісту). Використання dirty ігнорує всі зміни у робочому дереві субмодулів, показуються лише зміни у комітах, збережених у суперпроекті (така поведінка була до версії 1.7.0). Використання all приховує всі зміни у субмодулях.

Показати вказаний <prefix> для джерела замість "a/".

Показувати вказаний <prefix> для призначення замість "b/".

Не показувати жодного префікса для джерела чи призначення.

Використовувати типові префікси джерела та призначення ("a/" та "b/"). Замінює змінні конфігурації, такі як diff.noprefix, diff.srcPrefix, diff.dstPrefix та diff.mnemonicPrefix (див. git-config[1]).

Додавати додатковий <prefix> до кожного рядка виводу.

Стандартно записи, додані за допомогою команди git add -N, відображаються як наявні порожні файли в git diff і як нові файли в git diff --cached. Ця опція забезпечує відображення запису як нового файлу в git diff і як файлу, що не існує, в git diff --cached. Дія цієї опції можна скасувати за допомогою --ita-visible-in-index. Обидві опції є експериментальними і можуть бути вилучені в майбутньому.

Для кожного специфікатора шляху, вказаного в командному рядку, слід просканувати не більше ніж <depth> рівнів тек. Значення -1 означає відсутність обмеження. Не можна поєднувати з символами-замінниками у специфікаторі шляху. Якщо дерево містить foo/bar/baz, у наведеному нижче списку показано результати, отримані для кожного набору опцій:

Порівняння робочого дерева з

Оминути вивід diff для необʼєднаних записів та показати лише "Не обʼєднано". Можна використовувати лише під час порівняння робочого дерева з індексом.

Параметри <шлях>, якщо їх задано, використовуються для обмеження відмінностей (diff) до вказаних шляхів (ви можете вказати імена тек та отримати відмінності для всіх файлів у них).

порівнює <tree-ish> та файли у файловій системі.

порівнює <tree-ish> та індекс.

порівнює дерева, вказані у двох аргументах.

порівнює індекс та файли у файловій системі.

Під час використання git diff для порівняння з файлами робочого дерева зміни, що стосуються лише статистичних даних, не розглядаються як зміни. Натомість без попередження виконується команда git update-index --refresh, щоб оновити кешовану інформацію про статистику для шляхів, вміст яких у робочому дереві збігається з вмістом індексу. Типовим значенням цієї опції є true. Зверніть увагу, що це впливає лише на git diff Porcelain, а не на команди diff нижчого рівня, такі як git diff-files.

Список параметрів --dirstat, розділених комами, що визначають типову поведінку параметра --dirstat для git diff та подібних команд. Стандартні значення можна перевизначити в командному рядку (використовуючи --dirstat=<param>,...). Стандартне значення, (якщо не змінене за допомогою diff.dirstat) це changes,noncumulative,3. Доступні наступні параметри:

Обмежує ширину частини імені файлу у виводі --stat. Якщо встановлено, застосовується до всіх команд, що генерують вивід --stat, окрім format-patch.

Обмежує ширину частини графу у виводі --stat. Якщо встановлено, застосовується до всіх команд, що генерують вивід --stat, окрім format-patch.

Генерує відмінності з <n> рядками контексту замість стандартних 3-х. Це значення перевизначається опцією -U.

Показує контекст між відмінностями фрагментів (diff hanks) до вказаної кількості рядків, обʼєднуючи таким чином ті ханфрагментии, що знаходяться поруч. Це значення є стандартним для параметра командного рядка --inter-hunk-context.

Якщо ця змінна конфігурації встановлена, порівняння виконується не за допомогою внутрішнього механізму, а за допомогою вказаної команди. Цю налаштування можна замінити за допомогою змінної середовища GIT_EXTERNAL_DIFF. Команда викликається з параметрами, описаними в розділі «git Diffs» у документації git[1]. Примітка: якщо ви хочете використовувати зовнішню програму порівняння лише для частини ваших файлів, вам може знадобитися gitattributes[5].

Якщо для цього булевого значення встановлено значення true, то команда diff.external повинна повертати код завершення 0, якщо вона вважає вхідні файли однаковими, або 1, якщо вважає їх різними, як і команда diff(1). Якщо встановлено значення false (що є стандартним значенням), то команда повинна повертати код завершення 0 незалежно від того, чи файли однакові. Будь-який інший код завершення змушує Git повідомити про фатальну помилку.

Встановлює стандартне значення параметра --ignore-submodules. Зверніть увагу, що це впливає лише на Porcelain`git diff`, а не на команди diff нижчого рівня, такі як git diff-files. Команди git checkout та git switch також враховують це налаштування під час показу змін, що не зафіксовані. Встановлення значення all вимикає вивід підсумкової інформації субмодулів, яка зазвичай показується командами git commit та git status, коли встановлено status.submoduleSummary, якщо це не замінено за допомогою опції командного рядка --ignore-submodules. На команди git submodule це налаштування не впливає. Стандартно встановлено значення untracked, щоб ігнорувати будь-які не відстежувані субмодулі.

Якщо встановлено, git diff використовує пару префіксів, яка відрізняється від стандартних a/ та b/, залежно від того, що порівнюється. Коли ця конфігурація діє, зворотний вивід diff також змінює порядок префіксів:

Якщо встановлено, git diff не показує жодного префікса джерела чи призначення.

Якщо встановлено, git diff використовуватиме цей префікс джерела. Стандартно a/.

Якщо встановлено, git diff використовуватиме цей префікс призначення. Стандартно b/.

Якщо встановлено значення true, git diff не показує зміни поза текою та показує шляхи відносно поточної теки.

Файл, що вказує, як упорядкувати файли в межах diff. Дивіться опис параметра -O для отримання детальної інформації. Якщо diff.orderFile є відносним шляхом, він розглядається як відносний до вершини робочого дерева.

Кількість файлів, які слід врахувати під час вичерпного аналізу на наявність дублікатів або перейменувань; відповідає опції -l команди git diff. Якщо значення не вказано, використовується стандартне значення — 1000. Цей параметр не діє, якщо виявлення перейменувань вимкнено.

Чи виявляє Git перейменування та яким чином. Якщо встановлено значення false, виявлення перейменувань вимкнено. Якщо встановлено значення true, увімкнено базове виявлення перейменувань. Якщо встановлено значення copies або copy, Git також виявлятиме копії. Стандартне значення — true. Зверніть увагу, що це впливає лише на git diff Porcelain, такі як git-diff[1] та git-log[1], а не на команди нижчого рівня, такі як git-diff-files[1].

Булеве значення, яке пригнічує стандартну поведінку, що передбачає вставку пробілу перед кожним порожнім рядком виводу. Стандартне значення — false.

Визначає формат, у якому показуються відмінності в субмодулях. Формат short показує лише імена комітів на початку та в кінці діапазону. Формат log перелічує коміти в діапазоні так само як це робить summary у linkgit:git-submodule[1]. Формат diff показує вбудований порівняльний вигляд зміненого вмісту субмодуля. Стандартним є short.

Розширений регулярний вираз POSIX, що використовується для визначення поняття «слово» під час обчислення відмінностей пословно. Послідовності символів, що відповідають цьому регулярному виразу, є «словами», а всі інші символи — це ігноровані пробіли.

Команда власного драйвера diff. Див. gitattributes[5] для отримання детальної інформації.

Якщо для цього булевого значення встановлено значення true, то команда diff.<driver>.command повинна повертати код завершення 0, якщо вона вважає вхідні файли однаковими, або 1, якщо вважає їх різними, як і diff(1). Якщо встановлено значення false (що є стандартним значенням), то команда повинна повертати код завершення 0 незалежно від того, чи файли однакові. Будь-який інший код завершення змушує Git повідомити про фатальну помилку.

Регулярний вираз, який драйвер diff повинен використовувати для розпізнавання заголовка фрагмента. Також може використовуватися вбудований шаблон. Див. gitattributes[5] для отримання детальної інформації.

Встановлення для цього параметра значення true змушує драйвер diff обробляти файли як бінарні. Детальніше див. gitattributes[5].

Команда, яку драйвер diff має викликати для створення текстової версії файлу. Результат перетворення використовується для створення зручного для читання diff. Див. gitattributes[5] для отримання детальної інформації.

Регулярний вираз, який драйвер diff має використовувати для розділення слів у рядку. Див. gitattributes[5] для отримання детальної інформації.

Встановлення цього параметра в значення true змусить драйвер diff кешувати результати перетворення тексту. Детальніше див. gitattributes[5].

Встановлення цього параметра в значення false дозволить вимкнути стандартну евристику, яка зміщує межі фрагментів diff для полегшення читання латок.

Вибір алгоритму порівняння. Є наступні варіанти:

Підсвічувати помилки у пробілах у рядках context, old або new у diff. Кілька значень розділяються комою, none скидає попередні значення, default скидає список до new, а all є скороченим варіантом old,new,context. Помилки пробілів підсвічуються кольором color.diff.whitespace. Параметр командного рядка --ws-error-highlight=<kind> замінює це налаштування.

Якщо встановлено дійсне значення <mode> або true, переміщені рядки в diff матимуть інший колір. Детальніше про допустимі режими див. у розділі --color-moved. Якщо просто встановити значення true, буде використано стандартний колірний режим. Коли встановлено значення false, переміщені лінії не забарвлюються.

Коли переміщені рядки забарвлюються, наприклад, за допомогою параметра diff.colorMoved, цей параметр контролює режим обробки пробілів. Докладніше про допустимі режими див. у --color-moved-ws у git-diff[1].